Рідна мова поетична і пісенна

Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.

21 лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це особливе свято. Адже мова – це скарб народу.

 З цієї нагоди до нашої бібліотеки завітали учні 1 класу з учителями  Бабій А.І. та Ткачук А.В. на мовознавчу мандрівку «Рідна мова поетична і пісенна». Діти слухали про історію відзначення свята, його значення для збереження та розвитку мов світу та нашої рідної української мови. На заході учні декламували українські вірші та читали  оповідання, розглядали книги українських письменників. Рідна мова для кожної людини – це те джерело, з якого вона черпає свою енергію, життєву силу, що передається віками, з покоління в покоління цілим народом, рідним краєм.

Герої нашого часу

.  А сотню вже зустріли небеса…                   

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров’ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав.

Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду сотник—молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній, сивий-сивий…

І рани їхні вже їм не болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла.

                                        Л. Максимлюк,

20 лютого 2014 року під час Революції Гідності у Києві силовики розстрілювали протестувальників. Всього за день було до сотні жертв, яких назвали «Небесною Сотнею». Цей день став переломним у ході подій Революції Гідності. 

В бібліотеці до цієї дати був проведений відео- огляд «Герої нашого часу». Учні школи передивилися фільм « Небесна Сотня», де дізналися які події відбувалися того страшного дня. Бібліотекар зробила перегляд літератури про «Небесну Сотню».

Все любов’ю зміряно до дна

День Святого Валентина,
І за вікном одна картина.
Всі з букетами ідуть,
І любов усім несуть.
Я тебе в цей вітаю,
Своє серце відправляю.
Все ж бувають чудеса:
Було серце – стало два.

У День святого Валентина найдорожчим людям дарують валентинки у вигляді серця – всесвітньо визнаного символу любові. До цієї дати в бібліотеці відбувся майстер – клас по виготовленню валентинок. Діти проявили творчу фантазію, із великим задоволенням власними руками виготовили різні валентинки у вигляді сердечок. У свої роботи вони вклали частинку своєї душі, свою любов і щирість.

Кохання – це вічність, кохання – це час,
Воно незабутнє для нас,
Ми будемо разом, я вірю у це,
Із Днем Валентина вітаю тебе.

Крути, Крути…Довік не забути.

Сто два роки тому відбулася подія , яка стала символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. 29 січня 1918 року юні добровольці віддали своє життя, щоб захистити Київ від наступу більшовиків. На жаль, історія має здатність повторюватися… І сьогодні кращі сини стають на захист українських кордонів. Крути – героїчна мить на сторінках історії України. Вогонь героїзму запалений студентами 29 січня 1918 року під Крутами й далі горить і буде горіти в серцях майбутніх поколінь. До цієї дати в бібліотеці пройшов історичний екскурс «Крути. Крути… Довік не забути. Для присутніх було здійснено мандрівка в минуле сторінками трагічної історії нашого народу. Переглянули фільм «Крути.1918».

Сповідаю жалобу сумну

Пройду не раз відомими шляхами,

Де страх в повітрі висне до цих пір,

І хоч усе вже поросло мохами,

Його ніхто забути не зумів.

Це Голокост – всього одне лиш слово,

Та його сенс – пекучий болі жар,

Вбивали всіх!.. старого і малого,

І мало хто життя порятував.

Дивились в вічі, не щеміло серце,

Пуста душа і всі думки пусті,

«Як можеш ти стрілять? Скажи, убивце!

Вони ж прийдуть до тебе уві сні.»

27 січня у всьому світі відзначається День пам’яті жертв Голокосту. В цей день у 1945 році було звільнено в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц - Біркенау в Освенцімі.

 Доки жива людська пам'ять, трагедію Голокосту слід не забувати. Людство мусить пам’ятати про мільйони ні в чому не повинних євреїв і представників інших національностей, про чоловіків, жінок і дітей, яких було знищено варварськими методами,в роки другої світової війни.

До цієї скорботної дати в бібліотеці організовано виставку – реквієм « Сповідаю жалобу сумну».
Тепер, коли Голокост відходить у минуле, нинішнє покоління має продовжити естафету пам’яті і відстоювати гідність людини та докласти зусиль до недопущення геноциду і злочинів проти людяності.

Єдина незалежна Соборна Україна моя

Сьогодні, 22 січня , у день проголошення в 1919 році Акта Злуки Української Народної Республіки та Західно – Української Народної Республіки, відзначається День Соборності України. Це свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави. У 2011 році День Соборності поєднали з Днем Свободи, що раніше відзначався 22 листопада, під назвою «День Соборності і Свободи України». Однак у 2014 році указом Президента свято було відновлено як День Соборності України. Дата 22 січня в календарі посідає одне з провідних місць. Так, саме 22 січня 1918 року Універсалом Центральної Ради було проголошено Незалежність Української Народної Республіки.22 січня 1919 року, у Києві на Софіївській площі проголошено Акт Злуки українських земель в єдину Україну, стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав – УНР та ЗУНР в єдину соборну Українську державу. До цієї дати в бібліотеці було представлена тематична книжкова виставка «Єдина незалежна Соборна Україна».   

                   

Чудесного сміху відлуння.

Олександр Іванович Ковінька, український письменник-гуморист, народився 13 січня 1900 року в с. Плоске Полтавської області в родині селянина – бідняка. Закінчив церковноприходську школу та  земське училищі.1926-1928 років навчався в Полтавському інституті народної освіти. Друкував свої гумористичні оповідання, фейлетони в газетах «Сільська правда», «Більшовик», Журналах «Червоний перець», «Плуг». Видавав збірки гумору та сатири « Кутя з медом»,»Гуморески»,» Пухові подушки», «»Хрестоносці» та багато інших. В цьому році видатному гумористу виповнилося б 120 років від дня його народження. В нашій бібліотеці до цієї дати пройшов бібліо-флеш «Чудесного сміху відлуння», де присутні дізналися про біографію О.І.Ковінька та переглянули його гумористичні твори.