Важкий тягар Чорнобильського неба

Чи буде квітень, як завжди    

Дарунком весняної здоби.

Чи власним іменем біди

Ми назвемо його Чорнобиль?

     26 квітня 1986 року світ облетіла звістка про жахливу аварію на Чорнобильській АЕС, що завдала невиліковної рани українському народу. Смерч чорнобильської трагедії скалічив  долі та забрав здоров’я, залишивши після себе біль і порожнечу.

   Чорнобильська біда торкнулась чорним крилом і Вінниччини.

   Тому в нашій бібліотеці проведено екологічний портрет нашого краю «Важкий тягар Чорнобильського неба».

        Ми схиляємо голови перед подвигом тих, хто поклав своє життя у боротьбі з атомним пеклом. Щира пошана - тим, хто щодня бореться зі страшними хворобами, спричиненими катастрофою. 

          Пам’ятаючи про страшні сторінки історії, ми віддаємо шану пожежникам, військовослужбовцям, будівельникам, ученим, медикам, представникам усіх професій, котрі брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Їх подвиг назавжди записаний у літопис людської мужності й навічно залишиться в пам’яті українського народу.

Не будьте байдужими до природи

ЗУПИНИСЯ, ЛЮДИНО, НА МИТЬ...
І ВІДЧУЙ, ЯК ПЛАНЕТІ БОЛИТЬ.
ЯК ІЗ СЕРЦЯ КРИК ВИРИНА - 
ЗУПИНИСЯ, ЗЕМЛЯ В НАС ОДНА!

     Щодня ми озираємось і бачимо навколо себе дерева, траву, квіти, птахів, комах, тварин. Це все природа. Людина — частина її. Але у людини є можливість змінювати природу. Кожна зміна позначається на навколишньому середовищі. Нам подобається чисте повітря, прозора вода в річках, зелена трава на лугах, могутні дерева в лісах. Це життя. І наш обов'язок — зберегти його. Без природи людина загине. Збереження природи — це збереження людини. 

        Сьогодні люди створюють заповідні місця, метою яких є охорона природи. 

   В нашій бібліотеці до Дня довкілля проведено еко–вікторину «Заповідники та національні парки». Також присутні здійснили онлайн – мандрівку заповідниками України, які дозволяють вижити багатьом видам рослин і тварин, що через діяльність людини опинилися на межі вимирання.

Он повзе мурашка, ось хлюпоче річка.

Не зривай ромашку, не топчи травичку.  

В зелені діброва, в китицях калина.

Глянь, яка чудова наша Україна!

Журавлі над лугом линуть рівним клином.

Будь природі другом, будь природі сином.

Знай-бо, - це не мода, це життя потреба.

Нас віта природа чистим синім небом.

Гіркі плоди солодкого життя

      З метою популяризації здорового способу життя наша бібліотека  з учнівською­ молоддю провела День інформації " Гіркі плоди солодкого життя".

   У вступному   слові бібліотекар наголосила­, що кожному від народження­ дається найцінніши­й дар - життя.   І найдорожче­ - це здоров'я.   Але, як це не дивно, люди дуже легковажно­ можуть ставитись до здоров'я, особливо молодь. 

       В доступній формі присутнім розповіли про важливість збереження здоров’я,  про шкоду куріння , алкоголю, наркотиків, про те як не слід підпадати під вплив реклами і діяти за прикладом товаришів, що вже  ступили шлях згуби власного здоров’я  та життя. Присутні активно обговорювали тему, виявили обізнаність та зацікавленість до порушених питань.

      Бібліотека­р ознайомила­ учасників заходу з новинками літератури­ даної тематики та роздала пізнавальн­і буклети.

З Великоднем!

Із Христовим Воскресінням
Щиро Вас вітаєм!
Жити в радості й любові
Від душі бажаєм!
Запашною нехай буде
Великодня паска
І до віку буде з Вами
Світла Божа ласка!

Христос Воскрес! Усе радіє!

Сміється сонечко з небес!

   Весна – гарна пора року. Люблять її діти й дорослі за весняну пісеньку струмочків, за веселий спів птахів, за ніжні проліски, за килим із шовкової травиці, за ласкаве сонячне проміння, за повітря, напоєне запахом молодого листя. 

      Саме навесні ми святкуємо найбільше свято року – Великдень.

   День Воскресіння Ісуса Христа – одне з найбільших свят християн. У дохристиянські часи на цю пору припадало свято весняного сонця і пробудження природи від зимового сну.

  Не можна собі уявити Великодніх свят без барвистих різнокольорових писанок, крашанок. У жодного народу немає таких прекрасних мальовничих писанок, як в українців. Писанку розписували ще наші пращури, вони відображали в них свої погляди, вірування, саме яйце – писанка, було символом зародження життя. Воно символізувало сонце і весну. Наші предки вірили, що писанки мають магічну силу, і тому дарували їх одне одному на свята. Це вірування збереглося і до наших днів.

             

  Саме до цього свята в нашій бібліотеці відбулося чергове засідання клубу за інтересами «Читаємо. Майструємо. Граємо». Учні 4 класу нашої школи разом з вчителькою Бабій Надією Іванівною виготовляли писанки та крашанки в різних техніках та з різноманітних матеріалів: з пластиліну, квілінгу, солоного тіста, з круп та розписували різнокольоровими фарбами. 

                  

Всі вироби були представлені на виставці – експозиції «Христос Воскрес! Усе радіє! Сміється сонечко з небес»!

В кінці заходу діти куштували запашну паску з чаєм.

Заключне слово сказала Дашенька Нароган.

Христос Воскрес! Усе радіє,

       Сміється сонечко з небес,
       Прозора річечка леліє –
       Христос Воскрес!
       Христос Воскрес!
       В траві фіалочки зітхають
       І пролісок тремтить увесь,
       Розквітла яблунька аж сяє –
       Христос Воскрес!
       Христос Воскрес!