Забуттю не підлягає

Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

Користувачі бібліотеки стали учасниками години скорботи «Забуттю не підлягає». Завідуюча бібліотеки зазначила, що в історії українського народу є трагічні сторінки, що примушують стискатися людські серця. І одна із найстрашніших   – Голодомор . Читачі  дізналися про причини і наслідки цієї трагедії, переглянули  онлайн - відео  «Про Голодомор на Україні 1932-1933 років». Бібліотекар звернула увагу присутніх  на перегляд літератури «Забуттю не підлягає».

З пам’яттю про незабутнє

21 листопада  ми вшановуємо патріотизм й мужність наших співвітчизників, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

 В цей день в бібліотеці був проведений урок мужності на тему:»З пам’яттю про незабутнє». Де присутні детальніше дізналися про події, під час яких було  змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

           Батуринська трагедія.

  В бібліотеці пройшла онлайн – подорож «Батуринська трагедія». Присутні з цікавістю переглядали історичні події, які сталися понад 300 років тому. 13 листопада 1708 року, день, коли українська незалежність була похована на довгі роки. В історію ця дата увійшла як Батуринська трагедія. Саме тоді війська Петра І під проводом Олександра Меншикова зрівняли з землею величну Гетьманську столицю — місто Батурин.

За один день московським військом було закатовано і вбито близько 15 тисяч осіб. Знущалися загарбники навіть над немов­лятами та матерями, а оборонців міста розпинали і пускали за течією річки Сейм. Земля гетьманів Дем’яна Ігнатовича, Івана Самойловича та Івана Мазепи потонула в крові...

   З того часу пройшло три століття, але Батурин тільки зараз по праву повертає собі славу Гетьманської столиці, забутої колиски української незалежності.