Ні! Я жива! Я вічно буду жити

Народилася Леся Українка 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському. (Мати – Олена Пчілка, Батько — високоосвічений поміщик, дядько – Михайло Драгоманов). У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і домашні концерти. Вчилася у приватних учителів. У 6 років почала вчитися вишивати.1881 рік став початком захворювання на туберкульоз. Тяжко хвора Леся вивчає класичні мови (грецьку і латинську). У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови. Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря» . Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка».1885 року у Львові вийшла збірка її перекладів творів Миколи Гоголя (виготовлена нею спільно з братом Михайлом). Українка багато перекладала (М. Гоголя, А. Міцкевича, Г. Гейне, В. Гюґо, Гомера й ін.). Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України ( І. Франком, М. Павликом, О. Кобилянською, В. Стефаником, О. Маковеєм, Н. Кобринською. ).1894 рік — навчання в художній школі М. І. Мурашка в Києві. У травні поетеса вирушає за кордон до дядька М. Драгоманова. Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці.1902 рік поетеса провела на лікуванні в Сан-Ремо (Італія), живе в Одесі, Києві. У Чернівцях вийшла її збірка поезій «Відгуки».1903 -  драматична поема «Вавілонський полон», вірш «Дим».1904-1905 рр. — поезії «Дочка Ієфая», «Напис в руїні» та ін. Друге видання збірки «На крилах пісень».

 «Осіння казка», «Пісні з кладовища», «Пісні про волю», вірші «Мріє, не зрадь!», «Упоєні на бенкетах кривавих…», діалог «Три хвилини».На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва.7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві, живуть в Криму. Поетеса завершує драматичну поему «Кассандра». Жандармами вчинено обшук на квартирі Косачів, конфісковано 121 книжку. Л. Українку разом із сестрою Ольгою заарештовано. У 1908 році Леся Українка перебувала в Ялті, Києві, Одесі, Євпаторії, Батумі, Тбілісі. Їздила до Берліна на консультацію з професором щодо операції на нирках. Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Померла 1 серпня 1913 року в Сурамі у віці 42 років. До 150 річчя від дня народження Лесі Українки представлено виставку – портрет »Ні! Я жива! Я вічно буду жити!» На виставці присутні переглянули твори видатної українки.

 

У казковій країні братів Грімм

Брати Грімм (Якоб та Вільгельм) народилися у 1785 та 1786 рр. відповідно у м. Ханау в Німеччині. Виросли у родині чиновників, де панувала атмосфера піклування, добробуту, любові до дітей. Після закінчення прискореного курсу навчання в гімназії, здобували освіту за юридичним профілем, певний час працювали професорами в Берлінському університеті. Стали авторами «Німецької граматики» і «Словника німецької мови».

Ще зі студентських років Брати Грімм із захопленням збирали та досліджували народні казки. Першим виданням на їхньому творчому шляху стала збірка казок, яка побачила світ у 1812 році, а через декілька років було надруковано і другий та третій томи «Дитячих і сімейних казок». Сюди увійшли «Білосніжка», «Кіт у чоботях», «Бременські музиканти», «Червона шапочка» та багато інших. В бібліотеці до дня народження Вільгельма Грімма оформлено бібліографічний огляд літератури «У казковій країні братів Грімм».

 

Як крила ангела, злітаючи назад, Небесна Сотня в вирій полетіла…

19 лютого в Україні та світі розпочинається тиха акція «Ангели пам’яті» із вшанування Героїв Небесної Сотні, які полягли за українську свободу під час Революції Гідності сім років тому.Учасники клубу за інтересами «Читаємо. Малюємо. Граємо» Нестерварської бібліотеки також взяли участь у акції »Ангели пам’яті» по виготовленню паперових ангелів.

 

«Моя єдина»

І рани їхні вже їм не болять.
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна Сотня в вирій полетіла…
Л. Максимлюк

20 лютого вся Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі. Їх назвали Небесною сотнею – українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей. Схиляємо голови перед солдатами, волонтерами, медиками, капеланами, які сьогодні виборюють наше право бути незалежними, наше право бути...

В бібліотеці до цієї дати був проведений урок мужності з учнями 8 класу.  

 

Ти вічний біль Афганістан

Афганістан… Уже багато років у нашій свідомості прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла. Близько 4 тисяч молодих хлопців - українців загинуло на тій війні, 6 тисяч стали інвалідами, ще 72 чоловіки залишились у полоні або пропали безвісти. Афганістан… Він став синонімом людського лиха, справжнього пекла: палюче сонце, спекотний вітер – афганець, пісок, що не дає дихати, і завжди хочеться пити. . Афганська війна – це не тільки трагедія. Це ще доблесть і мужність людей, які побували в епіцентрі кривавого конфлікту, а також – застереження на майбутнє. Важливо зберегти пам’ять про ті події, вклонитися тим людям, які не повернулися з війни, виконуючи свій обов’язок перед Батьківщиною. Ці воїни підхопили естафету ветеранів Великої Вітчизняної війни, які були стрижнем держави, що не тільки відстояли її, а й відновили народне господарство, були моральним авторитетом.

Сьогодні в умовах неоголошеної війни з сусідньою країною українські воїни демонструють патріотизм, мужність та відвагу захищаючи територіальну цілісність, вони гідні нащадки своїх дідів та прадідів. До річниці війни в Афганістані було підготовлено виставку – перегляд «Ти вічний біль – Афганістан». Де присутні переглянули книги про події Афганської війни.

 

Нехай кохання править світом

Валентинку намалюю,                                         

Я тобі її дарую!

День чудовий цей настав!

Я тебе зрання вітав!

Дам тобі я «валентинку»,

Серця свойого частинку.

Міцно-міцно обійму

Часточку добра взамін прийму!

День святого Валентина – найромантичніше свято! У всьому світі його відзначають як день любові: хлопці та дівчата, чоловіки і жінки обмінюються валентинками - вітальними листівками у формі сердечок. Ця традиція з'явилася дуже давно, ще в VII столі.Існує безліч легенд. Валентин, за версією католицької церкви, дійсно зцілив сліпу дівчинку - дочку сановника Астерія. Астерий увірував у Христа і прийняв хрещення. Клавдій після цього наказав стратити Валентина. Тобто Валентин постраждав за віру, а тому і був зарахований до лику святих..Поступово День святого Валентина з католицького свята перетворився на світський. Його люблять чоловіки і жінки, хлопчики і дівчатка. Це свято відзначають із задоволенням.

 До цієї дати в бібліотеці члени клубу за інтересами « Читаємо. Малюємо. Граємо» з великим задоволенням виробляли різноманітні валентинки. Які потім подарують їх своїм друзям.І нічого, що за вікном – місяць лютий і холод. Зігрівайте один одного своєю любов'ю та теплом Не забудьте про подарунок: квіти, цукерки й усілякі дрібнички! Даруйте чудовий настрій усім своїм рідним та близьким!

 

Народний побут, звичаї та обряди

Наш рідний край вабить до себе мальовничістю сіл, розлогих ланів та лісів та привітністю людей, що тут проживають. Для людини, яка народилася та виросла в цьому місці дорогий та привабливий кожен куточок землі. Де б людина не жила, які світи та красоти не бачила, все одно повертається на рідні землі. Кожне село і містечко мають свої звичаї та легенди. В бібліотеці було проведено для молоді годину краєзнавства «Народний побут, звичаї та обряди». Присутні оглянули  краєзнавчий куточок, де представлена тематична виставка « Традиційні ремесла України. На полицях розставлено багато різних глечиків, полумисків, глечиків – близнюків. Також є вишиті рушники та сорочки вишивальниці Гордій Н.А. В бібліотеці є виставка українських хусток. Хусткою українка закривала волосся , але у неї завжди було відкрито обличчя. Це свідчить про велике волелюбство українок. Хустка продовжує залишатися вживаним елементом і у сучасному житті. Присутні  переглянули путівник села Нестерварки « Там де біла хата на любов багата», та книгу про художника – земляка Богуша Михайла. Під час години краєзнавства усі могли глибше доторкнутися до минулого, відчути подих давнини, познайомитися з традиціями та обрядами нашого краю.